Концептуальні засади реформування середньої освіти ."Нова українська школа. " (брошюра перегляд) 

https://drive.google.com/file/d/0B56I6K8lVEuPRXVLd1JxSEllbDA/view?usp=sharing

СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ. ОСВІТА В ГОЛОГОРАХ.

(уривок з книжки Є.С.  Поповича  "Гологори на історичних перепуттях") 

 ХVІ століття - початок системної освіти в Гологорах: трьохкласна церковно- парафіяльна школа (1558р.), чотирьохкласна "повшехна” школа з першим класом для дівчат (1606 р.), семирічна (1930 р.), середня загально­освітня школа (1945 р.). Це основні віхи історії становлення освіти на теренах Гологірщини та багатьох сіл, які оточували її.

Справжнього розвитку освітня галузь досягає у другій половині ХХ ст. Фактично перший повноцінний випуск учнів із середньою освітою зроблено в 1954 році. Учні першого, випуску 1948 року та другого - 1950 рік навча­лися у Гологірській СШ, але випускні екзамени на атестат зрілості, так називали тоді документ про середню освіту, складали у Великовільшаницькій СШ. Випускники 1954 року від першого по десятий клас навчалися в Гологорах і складали екзамени перед екзаменаційною комісією, яка була сфо­рмована з педагогів Гологірської СШ.

Педагогічний колектив п’ятидесятих років складався з наступних осіб:

Панчук Михайло Васильович - директор школи, учитель  географії.      
Кушнір Ярслав Михайлович  - заступник директора, учитель хімії.                         Слюбик Ганна Йосипівна   - вчитель математики, фізики.

Вороновський Василь Іванович - вчитель німецької мови.

Кожушко Галина Федорівна  - вчитель математики.

Назар Дарія Дмитрівна    - вчитель української мови та літератури                    

Лісова Марія Іванівна    - вчитель історії.

Тихоненко Михайло Іванович - вчитель р                       

Шимка Раїса Трохимівна   - вчитель російської мови та літератури.

Олексів Петро Михайлович  - вчитель фізичної культури та військової підготовки.

Бокал Степан Силич      - учитель музики та співів.

Учителі початкових класів: Панчук Степанія Станіславівна, Сух Стефанія Іванівна, Пальчик Ольга Казимирівна.

До складу середньої школи входили дочерні початкові школи в селах: Гологірки (завідувач Вороновська Ганна Йосипівна), Зашків (завідувач Городецький Федір Іванович), Стінка (завідувач Торська Іванна Васи­лівна), Лісові   (завідувач Лехів Тетяна Григорівна).

Незважаючи на важкі умови праці, (школа знаходилася у 8 пристосованих приміщеннях, відсутність будь-якої наочності, підручників, зошитів, на­вчально-методичної літератури, двозмінне навчання) вищеназвані вчителі проявляли справжню самовідданість і героїзм, показували зразки високо­продуктивної педагогічної праці, давали своїм вихованцям глибокі та трив­кі знання з основ наук. Вони зуміли організувати навколо себе учнів стар­ших класів, сільську молодь на цікаву позакласну виховну роботу. Концер­ти, вистави стали однією з важливих форм виховної роботи не лише серед учнів, а й дорослого населення .

З виставами "Дай серцю волю - заведе в неволю" М.Кропивницького, "Калиновий гай" О.Корнійчука, "Будка Ч. -- 27" І.Франка об’їхали багато сіл не лише тодішнього Красненського району, а й сусіднього Перемишлянського. Учнівський хор, керований учителем музики Бокалом С.С., - бажаний гість усіх святкових заходів школи, села.

Про високу результативність педагогічної праці педколективу школи свідчать статистичні дані про випускників 1953-54 навчального року. 13 з них здобули вищу освіту: 

Білинська Ольга – учитель математики, Дрогобицький педінститут.

Бабух Марія – товарознавець, Львівський торгово-економічний інститут.

Дубас Надія – товарознавець, Львівський торгово - економічний інститут.

Жилізко Люба – товарознавець, Львівський торгово - економічний інститут. 

Крупка Романа – Київський інститут культури, організатор.

Рудник Василь – Інженер, Львівський політехнічний інститут.

Сніданко Нестор – Офіцер, Харківське вище військове училище.

          Сідляр Михайло – Інженер. Львівський політехнічний інститут.

Питель Іванна -  Філолог, Львівський держуніверситет  ім. Франка.

          Попович Євген -  Філолог, Львівський держуніверситет ім. Франка.

          Тимчишин Степанія - Вчитель математики, Дрогобицький педінститут.

           Тихоненко Василь -  Паспортист, училище МВС у Львові.

           Рудник Степанія - Організатор громадського харчування,

            Львівсь­кий торгово-економічний інститут.

9 випускників одержали середню спеціальну освіту в технікумах та училищах м. Львова.                Це:

Вороновський Володимир - гірничий технікум.

Гулай Катерина -  технікум електрозв’язку.

        Жилізко Сузанна - технікум громадського харчування.

        Козак Володимир -  деревообробний технікум.

        Лоняк Надія - технікум громадського харчування.

        Пилип’як Олександра - технікум радянської торгівлі.

        Михайлів Мирослава - технікум громадського харчування.

        Турчин Іванна - кооперативний технікум.

        Тиж Казимира - технікум легкої промисловості.

Навчання у школі проводилося у дві зміни: з 9 години навчалися учні 5-10кл., з 14 годин - учні початкових класів. Директор школи Панчук М.В. розумів, щоб школа могла нормально функціонувати, потрібно створити відповідну матеріальну базу, а найголовніше перевести усіх дітей на однозмінне навчання. Силами батьків, учителів, технічних працівників школи споруд­жується будинок на дві класні кімнати (1956 р.), приміщення майстерні по дереву (1960 р.), проводиться реконструкція двох жилих будинків, власники яких були вивежені в Сибір, що дає змогу обладнати кабінети фізики та хімії. Таким чином на кінець 1960 року школа переходить на однозмінне навчання. Виникає потреба відкриття  вечірньої школи (8,9,10 кл.), незмінним керівником якої до 80-х років була Гуменюк Софія Олексіївна.

Перед дирекцією школи постає не менш важливе друге завдання - забезпечення навчально-виховного процесу молодими висококваліфікованими пе­дагогічними кадрами. У період з 1954 по 1964 рр. у школу приходять педагоги, праця яких залишила помітний слід у головах, серцях і душах кіль­кох поколінь гологірчан, це вчителька німецької мови Михайлевська Софія Дмитрівна, вчителька української мови та літератури Дітчук Марія Михай­лівна, учитель історії Труш Іван Якович, учитель хімії Яворський Яро­слав Михайлович, учитель фізики Дубас Зіновій Васильович, учитель фізичної культури Дубас Богдан Степанович, вчитель трудового навчання Козак Ярослав Тимофійович, вчитель української мови та літератури Попович Євген Степанович, вчитель математики Гуменюк Софія Олексіївна, учителі початкових класів Ляхман Юля Миколаївна, Грицай Дарія Дмитрівна, Максимишин Сидонія Василівна.

1963 року заступником директора школи по навчальній роботі стає Слюбик Ганна Йосипівна, а з 1966 року в окремих школах області вводить­ся експериментальна посада заступника директора школи по виховній робо­ті. На цю посаду в Гологірській СШ призначається Попович Євген Степа­нович.

Шістдесяті роки - час, коли на найскромніші керівні посади висува­лися лише члени Комуністичної партії. Панчук М.В. - безпартійний дире­ктор, єдиний у районі. Звільнити його за якоюсь із статей трудового законодавства чи за невідповідність займаній посаді неможливо, бо Пан­чук М.В. - взірець керівника освітньої установи, компетентний, з наяв­ними ефективними організаторськими здібностями, досконало володіючи наукою школознавства, об'єктивністю та вимогливістю до всіх учасників навчально-виховного процесу, маючи великий життєвий і педагогічний до­свід (директором Гологірської школи працює з 1936 року). Йому інкримінують зв’язок з “націоналістичним підпіллям 40-50 рр.", але це теж не може бути причиною для звільнення.

1965 року з кімнати зберігання навчальної зброї викрадено 2 малокаліберні та 3 пневматичні гвинтівки. Злодіїв не знайдено, але вагома причина для  звільнення неугодного директора наяву. 15 серпня 1966 року його звільняють із займаної посади і призначають директором школи учителя математики Скварявської СШ Шмигельського Ярослава Васильовича.

Досвід керівної роботи в школі у новопризначеного директора мінімаль­ний. Він не поганий педагог, має хороші людські якості, але керувати пе­дагогічним колективом Гологірської СШ йому не вдається. Керує школою більше дружина, що стає причиною непорозумінь. 1970 року Шмигельського Я.В переводять у Великовільшаницьку СШ, а директором Гологірської СШ призначають Поповича Євгена Степановича.

Новопризначений директор разом із своїми заступниками Слюбик Ганною Йосипівною, Дубас Марією Михайлівною планують і організовують педколектив на вивчення теорії та практики педагогічної майстерності, створюють Школу передового педагогічного досвіду. Теоретичні семінари, семінари-практикуми, педчитання, диспути, відкриті уроки, впровадження педагогічних експериментів, відвідування та ознайомлення з досвідом роботи кращих учи­телів району, області - далеко не всі форми роботи, які сприяли впровад­женню елементів передового педагогічного досвіду та наукової організації педагогічної праці в школі. Усі уроки директора школи та його заступників стали відкритими для учителів, батьків.

У період з 1970 по 1980 роки майже наполовину оновлюється педагогічний колектив. Приходять молоді перспективні спеціалісти: учитель історії Жовтанський Ігор Антонович, учителі хімії Фірман Дана Антонівна, Коротошин Романа Петрівна, української мови та літератури Регета Микола Дмитрович, Заплатинська Ольга Ярославівна, англійської мови Тихончук Ма­рія Іванівна, Садлівська Тетяна Василівна, російської мови та літератури Хоружа Оксана Мирославівна, Павлишин Олена Петрівна, фізики Хоружий Іван Васильович, природознавства Нагірняк Люба Андріївна, Пилип’як Леся Дмит­рівна зарубіжної літератури Олексій Катерина Василівна, математики Олексій Степан Олексійович, музики Пилат Богдан Михайлович, військової підготовки Нагірняк Ярослав Михайлович, географії Цибрівський Богдан Сте­панович, початкових класів Козар Ганна Іванівна.

Стараннями директора школи 1975 року виготовляється документація, а 1976 року в серпні місяці здається в експлуатацію типове шкільне примі­щення на 360 учнівських місць. 1977 року побудовано приміщення пришкіль­ного інтернату на 80 місць, незмінним завідувачем якого до кінця його функціонування (1990 р.) була педагог-вихователь, людина беззастережно відда­на улюбленій справі, Козар Ганна Іванівна.

Стовідсотково оновлено навчальну та матеріально-технічну базу школи. Вона повністю відповідала існуючим тоді нормативам: автономне тепловодопостачання, каналізація із системою очисних споруд, їдальня з усім необхідним холодильно-тепловим обладнанням на 85 посадочних місць, спортивний зал, військово-спортивний комплекс, стрілковий тир, майстерня по дереву та металу, бібліотека, медпункт з необхідним фізіотерапевтичним обладнанням, зубний кабінет з найновішою на той час стоматологічною апаратурою, пральний комплекс тощо.

Протягом 1976 - 1980 рр. силами педагогічного колективу обладнано навчальні кабінети фізики - завідувач Іваськів Ганна Микитівна, хімії - завідувач Фірман Дана Антонівна, української мови та літератури - завідувач Дубас Марія Михайлівна, математики – завідувач Гуменюк Софія Олексіївна, природознавства - завідувач Нагірняк Люба Андріївна, історії - завідувач Жовтанський Ігор Антонович, географії - завідувач Цибрівський Богдан Степанович, музики, образотворчого мистецтва та креслення - завідувач Пилат Богдан Михайлович, лінгафонний кабінет англійської мови - завідувач Садлівська Тетяна Василівна, Гупаловська Леся Володимирівна, російської мови - завідувач Олексій Катерина Василівна, початкової військової підготовки - завідувач Нагірняк Ярослав Михайлович, відповідно до нових вимог у 1990 році кабінет повністю переобладнано вчителем ДПЮ Котиком Іваном Миколайовичем, кабінет домоводства та ручної праці для учнів початкових класів - завідувач Гнатяк Раїса Трохимівна.

Створено перший у Золочівському районі методичний кабінет, який став акумулятором кращих зразків педагогічної праці учителів країни, області, району. Зібрано усі наявні педагогічні, психологічні посібники, розроб­ки найефективніших форм типів і структур сучасного уроку, зразки дидак­тичних матеріалів, створено бібліографічну картотеку наявної навчально-методичної літератури в особистих бібліотеках учителів школи.

Добра матеріально-технічна база та психолого-педагогічний мікро­клімат, творча робота всього педколективу, позитивне ставлення батьків, матеріальна, фахова й моральна підтримка районного відділу освіти та його керівників Назара Володимира Йосиповича пізніше Федоришина Василя Івановича не забарилися дати позитивні результати. Міністерство освіти Ук­раїни в березні місяці 1978 року організовує фронтальну перевірку стану навчально-виховної роботи у Львівській області. Перевіркою охоплено  загальноосвітні школи Ленінського району міста Львова , Золочівського та Стрийського районів. У Золочівському районі для контролю обрано Золочівсьську середню школу №1, Куровичівську, Гологірську середні школи та Новоселищну восьмирічну школу. В офіційному документи МО України зазначено: "високий професіоналізм учителів математики, української мови та літератури, початкових класів Гологірської СШ Золочівського району Львівської області, високий рівень знань, умінь та практичних навиків учнів початкових класів, 9,10 класів з математики, української мови та літератури”.

(Збірник наказів та розпоряджень МО України №18 за 1979 рік).

З 1977 року школа переходить на роботу по програмі продовженого дня. Усі учні початкових, 5-8 класів охоплені навчально-виховною роботою в групах продовженого дня (10 груп). Розпорядженням Львівського обласного відділу освіти школа стає експериментальною по роботі з дітьми-шестилітками. На базі пришкільного інтернату створю­ється навчально-виховний комплекс для дітей цієї категорії, до скла­ду якого входить навчальний клас, ігрова кімната, спальні кімнати для дівчаток та хлопчиків, санітарно-гігієнічний вузол та спортивно-оздоровчий комплекс.

Львівський обласний інститут післядипломної освіти організовує вивчення системи роботи дирекції школи з педагогічним колективом. 1982 року вчена рада інституту та президія Львівського обласного відділу ос­віти затвердила досвід роботи директора школи: "Управлінська діяльність директора школи по впровадженню елементів наукової праці та створення позитивного психологічного мікроклімату в педагогічному колективі школи”. За пропозицією наукового  працівника інституту, кандидата педагогіч­них наук Могили Миколи Миколайовича у 1984 році методичний кабінет школи демонструвався на Всесоюзній виставці досягнень народного господарства у Москві у відділі "Освіта".

1986 року директора школи нагороджено орденом "Знак пошани", та­ку ж нагороду у 1987 році одержала вчитель математики, заступник ди­ректора школи Слюбик Г.Й., присвоєно звання "Відмінник народної освіти України" учителю української мови та літератури Дубас М,М., вчителю ні­мецької мови Михайлевській С.Д., учителю музики Пилату Б.М., вчителю початкових  класів Козар Г.І. Грамотами Міністерства освіти нагороджено вчителя історії Жовтанського І.А., учителя хімії Фірман Д.А., учителя природознавства Нагірняк Л.А., учителя початкових класів Ляхман Ю.М.

Школа стає центром підготовки нерівних педагогічних кадрів району. Лише за період з 1980 по                 1991 роки керівниками різних педагогічних рангів стали:

            Фірман Д.А. -  директором Ремезівцівської СШ.

            Хоружий І.В. - інспектором райвно, директором Золочівської СШ №4.

            Нагірняк Я.М. - директором Великовільшаницької СШ.

            Олексій С.О. - директором Гологірської СШ.

Павлишин О.П. - завучем, директором Золочівської СШ №4.

            Жовтанський І.А, - завучем Куровичівської СШ.

Олексій К.В.  - завучем Гологірської СШ.

Мудрак М.Й.   - директором Підгайчиківської ОШ.

Дацків В.М.   - директором Новоселищної ОШ.

Котик І.М.   - директор Підлипецької ОШ.

Пилип’як Л.Д. - заступником по виховній роботі Гологірської СШ.

За період функціонування в статусі середньої загальної школи (1954-2004рр.)                           випущено 1118 учнів. Золотими та срібними медалями нагороджено:

 Радик Дарію Василівну - 1968 р.

Бурбана Михайла Михайловича - 1974р.

Ляхман Любу Дмитрівну – 1974р.

Тучапську Галину Василівну - 1975р.

Ляхмана Тараса Дмитровича – 1978р.

Попович Світлану Євгенівну – 1983р.

Поповича Олега Євгеновича - 1985р.

Болюбаш Лесю Ярославівну - 1986р.

Ганця Любомира Степановича - 1987р.

Гулая Любомира Дмитровича -1987р.

Городецьку Світлану Андріївну  - 1988р.

Дацків Світлану Богданівну -  1988р.

Савчук Надію Корнеліївну   - 1988р.

Чопика Ігоря Михайловича  - 1988р.

Юрківа Олега Євгеновича  - 1995р.

Пилип’яка Петра Володимировича - 1997р.

Юрківа Віталія Євгеновича   - 1997р.

Дворника Ігоря Ярославовича - 1999р.

Вахулу Олеся Ярославовича – 1999р.

Олексій Ольгу Степанівну – 1999р.

Сай Оксану Романівну – 1999р.

60-80 роки ХХ століття стали зірковими для школи. Значна частина її випускників продовжують навчатися у вузах, технікумах, одержу­ючи кваліфіковану фахову освіту. Проявляючи високий професіоналізм, морально-етичні якості вони стають провідними спеціалістами, керівниками організаторами у найрізноманітніших галузях народного господарства. Продовжуючи справу своїх учителів, найбільша кількість їх здобувають педагогічну спеціальність:

Болюбаш Ярослав Якович - учитель фізики, викладач

                    Дрогобицького педінституту, інспектор МО України,

                    на­чальник департаменту вищої школи МО

                    України, доктор педагогічних наук, професор.

Кутний Іван Васильович - вчитель математики, викладач

                    Львівського національного університету

                    ім. І.Франка, кандидат наук, доцент.

                                        Дружинін Анатолій Олександрович – учитель математики,

                             викладач На­ціонального університету "Львівська

                             полі­техніка”, кандидат наук, доцент.

Ковлига Петро Ярославович - вчитель математики, викладач

                  Національ­ного університету "Львівська політехніка",

                  кандидат наук, доцент.

Штойко Павло Іванович - учитель географії, викладач

                  Львівського національного університету ім. І.Франка,

                  кандидат наук, доцент.

Іванчишин Любомир Петрович – вчитель географії, директор

                    школи Перемишлянського району.

Олексій Степан Олексійович - завуч, директор Гологірської СШ.

Кулеба Петро Павлович   - вчитель математики, директор

                   Вишнівчицької ОШ, Перемишлянського району.

Лоняк Віра Михайлівна  - вчитель української мови та

                   літератури, директор Новоселищної ОШ.

Мудрак Марія Йосипівна  - вчитель математики, директор

                  Підгайчиківської, Коропецької ОШ.

Гулай Іванна Іванівна  - вчитель трудового навчання

                  Гологірської СШ.

Петрищин Ірина Михайлівна - вчитель фізики Буської СШ №2.

Дацків Богдан Васильович - викладач історії Новоселищного

                   сіль­ськогосподарського технікуму.

Іваськів Ганна Микитівна - вчитель фізики СШ №4

                  м. Червонограда.

Грицай Любов Володимирівна - вчитель природознавства,

                 голова Голо­гірської сільської ради.

Сніданко Віра Дмитрівна - вчитель української мови та

                  літерату­ри Гологірської СШ.

Михайлевська Віра Михайлівна - вчитель фізики Львівського

                   техні­куму промислової автоматики.

Тучапська Галина Василівна - вчитель загально технічного

                   профілю, СШ №З м. Стрия.

Попович Світлана Євгенівна - вчитель хімії СШ №29 м. Винники.

Боднар Василь Михайлович - вчитель англійської мови

                    Бібрецької СШ, Перемишлянського району.

Смолінська Надія Петрівна - вчитель англійської мови СШ №2 м. Золочова.

Кулеба Мирослава Петрівна - вчитель географії, м. Львів.

Панкевич Леся Юріївна - вчитель англійської мови

                     Новоселищно­го сільгосптехнікуму.

Попович Олег Євгенович - учитель фізичного виховання Гологірської СШ.

Галятовська Світлана Петрівна - учитель географії Гологірської СШ.

Дацків Світлана Богданівна  - вчитель історії Новоселищної ОШ.

Городецька Світлана Андріївна - вчитель зарубіжної літератури, м. Львів.

   Дубас Світлана Богданівна  - вчитель української мови та

                        літерату­ри Гологірської СШ.

Медичну професію здобули: Городецький Ярослав Іванович, Ганець Євген Степанович, Гулай Марія Михайлівна, Терлецька Надія Михайлівна, Мединська Олек­сандра Петрівна, Городецька Руслана Михайлівна, Юрків Олег Євгенович, Вахула Олесь Ярославович, Вахула Марія Ярославівна.

Стали юристами: Сніданко Іван Дмитрович, Бурбан Михайло Михайлович, Колюбінська Віра Андріївна, Юрків Віталій Євгенович.

Присвятили своє життя релігійно-просвітницькій сфері: Цибульський Всеволод Михайлович, Луцишин Василь Павлович, Дубас Петро Васильович.

Станом на кінець 2000 року випускники школи очолюють важливі ділян­ки  господарського комплексу держави, а саме:

Дубас Петро Андрійович - генеральний директор тресту"Рівногаз".

Салабай Тетяна Володимирівна - голова Золочівської Районної   ради.

 Чикайло Богдан Іванович   - науковий працівник меморіального

                му­зею І.Франка у Львові, художник.

Дубас Мирон Володимирович - директор ТзОВ   ім. Б.Хмельницького.

   Гнатяк Богдан Йосипович  - провідний працівник Золочівського лісгоспзагу.

  Ручка Петро Васильович   - начальник грузового депо Львівської залізниці.

        Дубас Богдан Михайлович  начальник  житлово-експлуатаційного

           комунального управління Личаківського району м. Львова.

Ляхман Віра Дмитрівна   - інженер-технолог танкового заводу,  м. Львів.

        Михайлів Богдан Євгенович - Служба безпеки України у

                      Львівській області.

Важливу роль у нормальному функціонуванні школи відіграв допоміж­ний та обслуговуючий персонал. На цих посадах З 1970 по 1990 роки працювали:

Попович Ольга Іванівна - завгосп школи, на плечах якої лежала левова частка забезпечення технологічним обладнанням школи під час її будівництва, пізніше нелегке завдання забезпечення школи необхідними ремонтними матеріалами, керівництво обслуговуючим персоналом, спрямування його на високопродуктивну працю по створенню належних санітарно-гігієнічних умов праці вчителів, учнів.

Майстрами по ремонту шкільного обладнання працювали Зімбіцький Петро, Олексій Степан, Бабух Володимир, прибиральницями - Боднар Оль­га, Ковлига Ганна, Коп Ксеня, Ковалишин Варвара, Борух Надія, Гулай Га­лина, Ганець Віра, їздовими - Білинський Василь, Крупка Роман, Лоняк Петро, кочегарами Козак Ярослав, Борух Василь, Третяк Ярослав, Галушка Богдан, Галушка Ярослав, Радик Петро, бібліотекарем - Коп Надія, лаборантами - Олексій Єва, Яхторович Степан, електриком  - Надиберний Богдан, кухарями - Гулай Люба, Плотиця Люба, Дубас Зеновія, Рибка Марта, медсестрою - Чикайло Віра, сторожем - Попович Роман.

Злагоджена праця учительського, учнівського, допоміжного та обслу­говуючого колективів школи сприяла ефективній реалізації навчально-вихов­них завдань, які ставились державою перед закладами освіти. Це дало право власкору газети "Вільна Україна" у своїй аналітичній статті "Посій у сер­цях добро" сказати:

“Гологірська школа впродовж багатьох років справедливо вважається однією з кращих не лише в районі, а й в області" (М. Лапсюк: "Посій у серцях добро”, - г. "Вільна Україна”, 5 жовтня 1986р., с.2).

1991 року директора школи Поповича Євгена Степановича переводять на посаду завідувача методичним кабінетом відділу освіти Золочівської держадміністрації. Нове керівництво школи в особі його директора Олексія Степана Олексійовича, заступників Олексій Катерини Василівни, Пилип’як Лесі Дмитрівни продовжили традиції школи попередніх десятиліть, удоскона­люючи систему навчально-виховної роботи у нових соціально-економічних умовах по відродженню української національної школи.